Щорічно, після танення снігу із настанням сонячної сухої погоди, спостерігається самовільне спалювання сухої трави, опалого листя на узбіччях доріг, полях та луках, поблизу населених пунктів, що межують з лісовими масивами. Це створює велику загрозу лісу, а також всьому живому, що мешкає в ньому – птахам, звірам, рослинам.
Під час випалювань гине насіння рослин як на землі, так і під землею. Виживає, як правило, найгрубіша трава і бур’ян, заглушаючи при цьому ослаблену іншу флору.
Також у сухій траві є виводки маленьких звірів і при випалюванні сухої рослинності створюються складні умови для виживання тварин у вогняній небезпеці. Вони задихаються від диму або згоряють живцем.
Випалювання також наносить пряму шкоду й здоров’ю людини, оскільки дим від спалювання трави їдкий, густий, неприємний – їсть очі, неприємно пахне.
Ті, хто стверджують, що спалювати траву корисно помиляються самі і вводять в оману інших.
Кожен акт підпалу – це злочин проти природи за який передбачена адміністративна, а в окремих випадках і кримінальна відповідальність.
У разі, якщо ви стали свідком пожежі поблизу підстанцій чи ліній електропередач – терміново телефонуйте до рятувальної служби!
Пам’ятайте! Зупинити початкове розповсюдження вогню
значно легше, ніж загасити велику пожежу.
Будьте свідомими любіть, шануйте та бережіть природу.