«Від пам’ятника Українським Січовим Стрільцям до хутора Ліски»

• Протяжність

  8 км

• Тривалість

  3 год

• Українські Січові Стрільці на Турківщині

  

  Мандруючи Турківщиною до найвищої вершини Вододільно-Верховинського хребта – г.Пікуй (1408 м) на відрізку від с. Сянки до Ужоцького перевалу, можна побувати на території РЛП “Надсянський” та НПП “Бойківщина”, а також пройти стежками, де в 1914 р. відбувалися перші бої Українських Січових Стрільців. Зараз важко собі уявити, що майже суціль вкриті лісом території сто років тому були ареною боїв, а в селах Верхнього Надсяння проживало понад 8 тисяч мешканців.

  

• с. Сянки

  

  Село Сянки (Сянське) було засноване до 1565 р. на волоському праві в межах королівських земель краківським воєводою Петром Кмітом над витоками р. Сян.

  Протягом XVII-XIX ст. у Сянках було збудовано три дерев’яні церкви бойківського типу, дві з яких (1645 і 1703 рр.) були продані на Закарпаття у села Кострино та Сіль, де збереглися до тепер. Через село вже у 70-х роках XIX ст. проходила залізнична колія, яка з’єднала Ужгород із Перемишлем та Львовом, а у 1904 р. тут була побудована залізнична станція.

• с.Беньова

  

  Село Беньова (перша назва – Беньове поле) було засновано в 1537 р. на волоському праві в межах королівських земель краківським воєводою Петром Кмітом на берегах Сяну. В XVIII ст.

  Село, населення якого станом на 1938 р. нараховувало 582 особи, було виселене протягом 1946 р. переважно на Волинь і в околиці Стрия.

  

   

  Перша згадка про церкву в Беньовій походить із податкових реєстрів 1589 р. За переказами, у цій церкві сховав свій освячений ніж легендарний гуцульський опришок Олекса Довбуш під час походу на Бойківщину в 1730-х рр.

   

• Хутір Ліски

  

  Хутір Ліски входить до складу с. Беньова. Звідси відкривається панорама Західних Бескидів – колишніх земель бойків, з яких протягом 1944-1947 рр. радянським й польським режимами було виселено понад 8 тисяч мешканців.